Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Форма випуску
По 10 таблеток в блістері. По 2, 5 або 10 блістерів у картонній коробці.
Склад
діюча речовина: флувоксаміну малеат;
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 50 мг або 100 мг флувоксаміну малеату;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль преже латинізований, натрію стеарилфумарат, полі етиленгліколь, тальк, метилгідроксипропіл целюлоза, титану діоксид (Е 171), маніт (Е 421).
Основні фізико-хімічні властивості
білі або майже білі круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки, з рискою з обох боків і позначкою «FLM 50» (таблетки по 50 мг) або «FLM 100» (таблетки по 100 мг) з одного боку.
Фармакотерапевтична група
Антидепресанти. Селективні інгібітори зворотного нейронального захвату серотоніну. Код АТС N06A B08.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Дослідження зв’язування з рецепторами показали, що флувоксамін є потужним інгібітором зворотного захоплення серотоніну як in vitro, так і in vivo, і має мінімальну спорідненість із підтипами серотонін ових рецепторів. Препарат має незначну здатність зв’язуватися з α-адренергічними, ß- адренергічними, гістамінергічними, мускариновими, холінергічними або допамінергічними рецепторами.
Фармакокінетика.
Всмоктування.
Флувоксамін повністю абсорбується після перорального прийому. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через
На фармакокінетику флувоксаміну не впливає одночасний прийом їжі.
Розподіл.
Іn vitro 80 % флувоксаміну зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу в людини становить 25 л/кг.
Метаболізм.
Флувоксамін інтенсивно метаболізується в печінці. Хоча іn vitro головним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі флувоксаміну, є CYP2D6, плазмові концентрації в осіб зі зниженою активністю CYP2D6 не набагато вищі, ніж в осіб з інтенсивним метаболізмом.
Середній період напів виведення з плазми крові становить приблизно
Флувоксамін інтенсивно трансформується у печінці головним чином шляхом окислювального деметилювання, в результаті чого утворюються щонайменше дев’ять метаболітів, які виводяться нирками. Два основні метаболіти — фармакологічно неактивні. Флувоксамін є потужним інгібітором CYP1А 2, помірно інгібує CYP2C і CYP3A4 і має тільки граничний інгібуючий ефект на CYP2D6.
Флувоксамін демонструє лінійну фармакокінетику при прийомі одноразової дози.
Рівноважні концентрації у плазмі крові є більшими, ніж розраховані за даними для одноразової дози, і диспропорційно вищими при застосуванні вищих добових доз.
Особливі групи пацієнтів.
Фармакокінетика флувоксаміну є однаковою у здорових дорослих, осіб літнього віку та пацієнтів із нирковою недостатністю. Метаболізм флувоксаміну порушується у пацієнтів із захворюваннями печінки.
Показання
Депресія. Обсесивно-компульсивні стани.
Протипоказання
Флувоксаміну малеат протироказаний пацієнтам із відомою гіперчутливістю до флувоксаміну малеату або до будь-якої речовини, що входить до складу таблетки.
Особливості застосування
При переході від терапії інгібіторами МАО до терапії препаратом
-
щонайменше через 2 тижні після завершення терапії незворотними інгібіторами МАО
-
або зворотними інгібіторами МАО.
Терапію інгібіторами МАО слід розпочинати щонайменше через 1 тиждень після завершення терапії препаратом
У пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю та у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю зрідка відзначається підвищення рівня ферментів печінки з вираженою симптоматикою. У таких випадках слід відмінити препарат.
Хворим на епілепсію слід дотримуватись особливої обережності. У випадку виникнення конвульсій — терапію препаратом
Як при будь-якому лікуванні депресії, на початку лікування існує ризик розвитку суїцидального настрою внаслідок затримки між початком лікування та клінічним поліпшенням; як і при застосуванні усіх антидепресантів, повний терапевтичний ефект може нічим не проявлятися протягом двох і більше тижнів. Тому пацієнти мають перебувати під пильним наглядом лікаря.
Інші психічні розлади (обсесивно-компульсивні розлади), при яких застосовується
Як і при застосуванні багатьох інших антидепресантів, препарат
Рекомендується регулювати дозу для пацієнтів літнього віку, які зазвичай набагато чутливіші до побічної дії препарату.
Повідомлялося про рідкі випадки шкірних крововиливів (таких як екхімози та пурпура), а також геморагічних проявів (наприклад, шлунково-кишкових кровотеч). Препарат
Клінічний досвід сумісного застосування препарату
При застосуванні
При комбінованому застосуванні
Дані у хворих літнього віку не вказують на клінічно значущі відмінності звичайних добових доз порівняно з молодими особами. Однак підвищувати дози у хворих літнього віку слід повільніше і завжди з обережністю.
У рідких випадках лікування флувоксаміном супроводжується появою серотонін ового синдрому чи злоякісного нейролептичного синдрому, особливо у випадку поєднання флувоксаміну з іншими серотонінергічними та/чи нейролептичними засобами (включаючи з триптани, трамадол, селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну і препарати дірчастого звіробою). Оскільки ці синдроми можуть призвести до появи загрозливих для життя станів, лікування флувоксаміном має бути припинене при появі таких симптомів (групи симптомів, такі як гіпертермія, ригідність, міоклонія, нестабільність автономної нервової системи з можливими швидкими змінами артеріального тиску, пульсу і часто дихання, зміни психічного стану, включаючи збентеження, роздратованість, надмірне збудження з прогресу ванням делірію та коми) і проведено симптоматичне лікування.
Як і у випадку лікування іншими інгібіторами зворотного захвату серотоніну, при лікуванні флувоксаміном гіпонатріємія спостерігається рідко і зникає при припиненні лікування. Деякі випадки появи гіпонатріємії пов’язані з синдромом невідповідної секреції антидіуретичного гормона. Більшість випадків зареєстровано у пацієнтів літнього віку.
Депривокс може викликати незначне зменшення частоти серцевих скорочень (на
Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування
Клінічні дані щодо застосування препарату
Зафіксовано поодинокі випадки появи симптомів відміни у новонародженої дитини після застосування наприкінці вагітності. Після застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну протягом ІІІ триместру вагітності у деяких новонароджених спостерігалися утруднення ковтання і/або дихання, судоми, нестабільність температури, гіпоглікемія, тремор, порушення тонусу м’язів, тремтіння і постійний плач, що може потребувати продовження госпіталізації.
Флувоксамін виділяється з грудним молоком (відношення молоко/плазма становить приблизно 0,3). Таким чином,
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Вплив препарату
Враховуючи, що побічним ефектом препарату
Діти
Даних щодо застосування препарату
При обсесивно-компульсивних розладах препарат застосовують дітям віком старше 8 років згідно дозування, зазначеного у розділі «Спосіб застосування та дози».
Спосіб застосування та дози
Депресія.
Початкова добова доза для дорослих становить 50 мг протягом тижня. ЇЇ слід приймати 1 раз на день, бажано перед сном. Дозу поступово підвищують до досягнення ефективної дози. Ефективна добова доза зазвичай становить 100 мг і може в деяких випадках бути підвищена до 300 мг на день (підбирається індивідуально, залежно від реакції хворого).
Добову дозу, що перевищує 100 мг, слід розподілити на 2 або 3 прийоми.
Поліпшення стану треба очікувати через
Таблетки слід ковтати не розжовуючи та запивати водою.
Обсесивно-компульсивні розлади.
Дорослі.
Рекомендована початкова добова доза протягом першого тижня лікування становить 50 мг. Далі дозу поступово підвищують до досягнення ефективної дози. Для дорослих звичайна добова доза препарату Депривокс® складає
Діти віком старше 8 років.
Рекомендована початкова добова доза становить 25 мг на добу. Далі дозу збільшують кожні
Якщо дози не є однаковими, більшу приймають на ніч. Якщо поліпшення стану пацієнта не спостерігається протягом 10 тижнів, лікування Депривоксом® слід переглянути.
Хоча системні дослідження відносно тривалості лікування при обсесивно-компульсивних розладах не проводилися, беручи до уваги їх хронічний перебіг, у разі досягнення задовільної терапевтичної відповіді рекомендується продовжувати лікування через 10 тижнів.
Дозу для кожного пацієнта необхідно підбирати індивідуально, щоб проводити терапію мінімальною ефективною дозою; доцільність продовження лікування слід періодично переглядати.
Пацієнтам, які добре реагують на курс терапії препаратом Депривокс®, рекомендується комбінація медикаментозної терапії та поведінкової психотерапії.
Печінкова та ниркова недостатність, серцеві захворювання.
У пацієнтів з печінковою та нирковою недостатністю або з тяжкою серцевою недостатністю терапію препаратом Депривокс® слід розпочинати з низьких доз і за умови постійного контролю лікаря.
Передозування
Мали місце повідомлення про передозування препаратом
У поодиноких випадках мало місце передозування при застосуванні препарату
Є повідомлення про настання летального кінця у пацієнтів, які свідомо прийняли надто велику дозу препарату
Найвища вжита пацієнтом зафіксована доза препарату
Лікування. Препарат
Побічні реакції
Нудота, що іноді супроводжується блюванням, є симптомом, що виникає найчастіше під час лікування флувоксаміном. Цей побічний ефект, як правило зменшується протягом перших
Частота випадків побічної дії визначається так:
Дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (≥1/10 000); невідомо (неможливо визначити за даними проведених досліджень).
Загальний стан
Невідомо: збільшення або втрата маси тіла.
Порушення з боку серцево-судинної системи
Часто: пальпітація (посилене відчуття ударів серця)/тахікардія.
Порушення з боку лімфатичної системи та системи крові
Невідомо: крововиливи (див. також розділ «Особливості застосування»).
Порушення з боку нервової системи
Часто: головний біль, запаморочення, сонливість, тремор, ажитація, тривога, безсоння, нервовість.
Нечасто: атаксія, екстра пірамідні симптоми.
Рідко: конвульсії, психомоторна невгамовність/акатизія (див. також розділ «Особливості застосування»), серотонін овий синдром чи злоякісний нейролептичний синдром (див. також розділ «Особливості застосування»).
Дуже рідко: парестезія, зміна смакового сприйняття.
Порушення з боку травного тракту
Часто: біль у животі, закреп, діарея, сухість у роті, розлад травлення (диспепсія).
Невідомо: нудота, що іноді супроводжується блюванням; шлунково-кишкові кровотечі.
Порушення з боку шкіри
Часто: надмірне потовиділення.
Нечасто: шкірні реакції гіпер чутливості (включаючи висип, свербіж, набряк Квінке).
Рідко: чутливість до світла.
Порушення з боку скелетно-мязової та сполучнотканинної систем
Нечасто: артралгія (біль у суглобах), міалгія (біль у м’язах).
Порушення з боку ендокринної системи
Рідко: синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормона (див. також розділ «Особливості застосування»).
Порушення метаболізму та травлення
Часто: анорексія (втрата апетиту).
Рідко: гіпонатріємія (див. також розділ «Особливості застосування»).
Судинні порушення
Нечасто: (ортостатична артеріальна) гіпотензія.
Рідко: крововиливи, екхімози, пурпура.
Загальні розлади
Часто: астенія, нездужання.
Гепатобіліарні порушення
Рідко: порушення функції печінки.
Порушення з боку репродуктивної системи
Нечасто: порушення (затримка) еякуляції.
Рідко: галакторея.
Психіатричні розлади
Часто: збудження, тривожність, безсоння, знервованість.
Нечасто: збентеження, галюцинації.
Рідко: манії.
Дуже рідко: аноргазмія, парестезії, зміна смакових відчуттів.
Невідомо: суїцид альні думки та настрій.
Випадки появи суїцидальних думок та настрою спостерігаються під час лікування та під час припинення терапії флувоксаміном (див. також розділ «Особливості застосування»).
Після припинення лікування можлива поява реакції відміни, хоча наявні до клінічні та клінічні дані не вказують на те, що це лікування викликає залежність. У зв’язку з відміною препарату спостерігалися такі симптоми: запаморочення, парестезії, головний біль, нудота і відчуття тривоги. Вони зазвичай легкі і самостійно зникають. Перед припиненням лікування бажано розглянути необхідність поступового зменшення дози препарату.
При плацебо-контрольованих випробуваннях препарату протягом 10 тижнів у дітей та підлітків з обсесивно-компульсивними розладами часто спостерігалися такі побічні ефекти: безсоння, астенія, збентеження, гіперкінезія, сонливість та диспепсія. Серйозні побічні ефекти у цьому дослідженні включали збентеження та гіпоманію. При лікуванні у дітей та підлітків спостерігалися також конвульсії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Препарат не можна призначати в комбінації з інгібіторами моноаміно оксидази (див. розділ «Протипоказання»).
Флувоксамін є потужним інгібітором CYP1А 2 і меншою мірою CYP2C і CYP3A4. Ліки, що переважно метаболізуються за участю цих ізоферментів, видаляються повільніше і можуть мати вищі плазмові концентрації при одночасному застосуванні з Депривоксом. Це особливо стосується ліків з вузьким терапевтичним індексом. Потрібно ретельно контролю вати стан пацієнтів, а при необхідності змінювати дози препаратів.
Флувоксамін має граничний ефект на CYP2D6. Схоже, що він не впливає на неокислювальний метаболізм або ниркову екскрецію.
CYP1А 2.
При застосуванні разом
Необхідно ретельно контролю вати стан пацієнтів, які одночасно приймають
При застосуванні разом
Зафіксовано окремі випадки кардіо токсичного ефекту комбінації флувоксаміну з тіоридазином.
Оскільки концентрація пропранололу у плазмі крові при одночасному прийомі
Рівень кофеїну у плазмі крові може збільшитися при застосуванні разом
При прийомі ропініролу у комбінації
CYP2C.
Потрібен ретельний контроль стану пацієнтів, які одночасно приймають флувоксамін і ліки з вузьким терапевтичним індексом, які метаболізуються CYP2C (такі як фенітоїн), а якщо необхідно, змінити дози цих ліків.
CYP3А 4.
Терфенадин, астемізол, цизаприд — див. розділ «Особливості застосування».
Потрібно ретельно контролю вати стан пацієнтів, які одночасно приймають флувоксамін і ліки з вузьким терапевтичним індексом, які метаболізуються CYP3А 4 (такі як карбамазепін, циклоспорин), і, в разі необхідності, змінити дози цих ліків.
При одночасному прийомі
Глюкуронідація.
Препарат не впливає на плазмову концентрацію дигоксину.
Ниркова екскреція.
Препарат не впливає на плазмову концентрацію атенололу.
Фармакодинамічна взаємодія.
Серотонінергічні ефекти можуть посилюватися у разі призначення
У хворих, які застосовують пероральні антикоагулянти
Тому потрібно ретельно слідкувати за станом таких пацієнтів.
Під час застосування препарату Депривокс®, як і інших психотропних препаратів, хворим слід уникати вживання алкоголю.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності
3 роки.
Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності.
Категорія відпуску
За рецептом.
Назва і місцезнаходження виробника
Стада Арцнайміттель АГ, Німеччина.
Місцезнаходження
Німеччина, D-61118 Бад Фільбель, Стадаштрассе